Поки сучасний світ протистоїть гендерній нерівності та культивує ідею різноманіття та інклюзії, у патріархальній культурі пиво несправедливо продовжує вважатися «чоловічим» напоєм. Цей стереотип швидко ламається, якщо заглянути в історію. Пиво почали варити саме жінки. А на початку 18 століття існував навіть фемінітив «пивоварка», який з часом, зокрема, під час Промислової революції «з’їло» маскулінне суспільство.
Жінка створила пиво, першою дослідила властивості хмелю, створила перші таверни, ну а згодом – чоловік почав на цьому заробляти і творити бізнес в той час, як релігія, політика та економіка «посадили» жінку вдома.
Говоримо про професію пивовара з нашої героїнею – Наталею Білоусовою, жінкою-пивоваром, яка уже 40 років варить пиво у Carlsberg Ukraine, ділиться досвідом та розповідає про роботу в умовах, коли поруч лінія фронту, але працюєш, бо інакше не можеш: «Робота рятує».
Вперше пиво почала варити жінка прямо в себе вдома
Учені до сьогодні сперечаються про місце і умови, за яких було зварено перший прототип пива. Але беззаперечним залишається факт – саме жінка почала варити пиво прямо вдома, а згодом – продавати й відкривати перші на світі таверни.
Багато підказок можна знайти в міфології. Наприклад, шумерська богиня Нінкасі була богинею пива. Їй поклонялися і співали гімни, у текстах яких згадували рецепти пива, покладені на музику.
Навіть перше відоме зображення людини, яка готує пиво, — це зображення жінки. Це печерна різьба, що має приблизно 25 000 років. На ній зображена оголена жінка – Венера Лоссельська, яка тримає щось схоже на ріг для пиття.
Цікавою в цьому розрізі є й вавилонська мова, де кожну згадку про будь-що, що стосувалося пива чи таверни, про власника вживали займенник «вона». Все просто – це була жінка.
Пиво відігравало важливу роль у харчуванні, релігії та повсякденному житті ранньої цивілізації, і його продовжують вживати в усьому світі. Нічого з цього не було б можливо без жінок-пивоварів. У всіх суспільствах протягом усієї світової історії жінки відповідали за варіння пива. |
«Пивоварка» – фемінітив, який несправедливо зник із лексикону
Англійських жінок, які виготовляли пиво, називали «пивоварками» (англ. — brewsters). Фемінітив існував в 1700-их роках. А згодом, коли чоловіки монополізували пивоварну справу, він зник із лексикону.
Як і в стародавніх суспільствах, пивоваріння давало жінкам у середньовічній Англії можливості роботи, коли у них не було багатьох інших. Жінки також могли бути дегустаторами. Вони пробували пиво і визначали, чи продається воно за справедливою ціною. Існують також записи початку 13 століття про жінок, які керують тавернами та пивоварнями в Данії та Німеччині.
Прибутковість пива викреслила жінку із професії на кілька століть
Жінки варили пиво вдома. Надлишки продавали. Воно завжди мало бути свіжим, технологій для продовження терміну придатності не було, а тому варили пиво не в промислових обсягах.
Наприкінці 18 століття в пивоваріння увійшли технологічні досягнення і пиво почали виробляти у більших масштабах, жінки не мали капіталу для будь-яких інвестицій. Словом, пиво стало прибутковим, бізнесом займалися чоловіки, а жінки зникли з пивоварної історії на кілька століть.
Сьогодні жінка знову в грі. А з 2014 року кожного 8 Березня відзначається не тільки Міжнародний день прав жінок, а й Міжнародний день жінок пивоварів, який виник, щоб пригадати історію і внесок жінки в пивоваріння.
У харчовій промисловості працювати вважалося престижно, і я вступила на кафедру бродильних виробництв
Насправді я вибирала між вчителькою математики та роботою в харчовій помисливості. Тоді це було престижно. Тож, я вступила в технікум харчової промисловості на кафедру бродильних виробництв, закінчила з червоним дипломом і отримала направлення на роботу на Запорізький пивоварний завод №2. У березні 1983 року я почала працювати. Цьогоріч рівно 40 років, як я пивоварка в Carlsberg Ukraine.
Я пройшлася всіма сходинками пивоваріння: від машиніста до пивовара
Я пройшлася всіма етапами ланцюжка, з якого починається пиво: машиністка подрібнення солоду, ячменю, варник, керівниця зміни, керівниця варильного цеху. А у 2006 році стала пивоваром. За моєї роботи завод тричі змінював назву – Запорізький завод, Славутич і згодом Carlsberg Ukraine.
У чому полягає робота пивовара? В усьому
Моє завдання – випускати якісний продукт відповідно до всіх норм та рецептури. Раніше пивовар був суто технологом. Тепер пивовар – це все: і відповідальний за людей, за техніку безпеки, за якість, за дотримання санітарних норм. Я господиня цього пивоварного дому. Я відповідальна за все.
Пивовар має бути порядною людиною
Пивовар має знати технологію, але водночас бути креативним, треба вміти вчасно додати пиву «родзинку», цікаву ноту, відчути, на якому саме етапі ця нотка потрібна. Словом, це мистецтво, яке вимагає також високого рівня порядності. Порядність завжди і кругом у ціні. Я випускаю продукт, який потім роз’їжджається всією Україною, потрапляє в мільйони домівок. Для мене важливо виконувати свою роботу порядно, на совість, чесно і відповідно до всіх вимог.
Пивоваром може бути і жінка, і чоловік. Але невипадково до нашої ери пиво почали варити жінки. Мені здається, у нас це виходить краще (ред. – сміється). Мене називають «мамою пивоварів» у нашій компанії. Більшість навчала я. У нас заводи у Львові, Києві, Запоріжжі. Як тільки на роботу приходить нова людина, її направляють у гості до мене: показати, навчити, ввести у професію на практиці.
Бліц · Найяскравіший момент у професії – однозначно це час, коли Запорізький завод став частиною Carlsberg. Це був насичений період із реконструкцією, вдосконаленням, постійним навчанням, розвитком. Ми стали частиною дуже достойної компанії. Я цим, справді, пишаюсь. · Мій найбільший здобуток – визнання, повага та довіра колег. За останні десять років я тричі вигравала номінацію «Кращий лідер», ще чотири рази стала переможцем у мотиваційній програмі Be The Winner. Щороку колеги мене номінують та віддають свій голос. Це мене мотивує. Люди – мій здобуток. · Я пишаюсь тим, що… – я жінка і для мене немає перешкод. Наприклад, я в школі вчила німецьку. Для роботи знадобилася англійська. І що? Я вивчила її в 45 років. Я не люблю чогось не розуміти й не могти. Я ходила на курси з молодими студентами, однак гіршою не почувалася. Я просто взяла і вивчила мову, яка мені потрібна. · Улюблене пиво – темне. · Улюблений бренд – «Львівське різдвяне».
|
Поруч лінія фронту. Часто я працюю з бомбосховища
За понад рік війни я жодного разу не виїхала із рідного Запоріжжя. Так, поруч – лінія фронту. Ми з колегами чуємо гради, цілі канонади, за звуком уже розрізняємо, що ж на місто летить. Але робота рятує. Я працюю в місці, де турбуються про своїх людей: матеріальна допомога, зарплата, доплата за роботу у воєнний час, гуманітарна допомога. Компанія нам допомагає переживати важкі часи.
Я працюю з бомбосховища
У нас буває по 12 тривог за добу. Одноразово в бомбосховищі ми якось провели чотири години, а в середньому за добу – вісім. Але це не стало перешкодою в роботі. Ми облаштували там комп’ютерну. Нам зробили якісний ремонт. Я працюю з бомбосховища. Мені комфортно. Чесно кажучи, всі хочуть працювати. Робота рятує. Вдома наодинці важче.
Пивовар – це робота, яка ніколи не закінчується
Пивовар – це робота, яка ніколи не закінчується. Я постійно на зв’язку. Але все можна поєднати й бути на своєму місці. Головне – любити те, що робиш. Мені допомагає любов до професії, любов до компанії, яка вартує, щоб їй приділяли стільки уваги. А на дозвіллі я багато часу приділяю рукоділлю. Я в’яжу красиві речі крючком. Це мене заспокоює і надихає.
«Тримайтеся! Перемога буде за нами»
Я відзначаю 8 Березня. У мене два приводи – Міжнародний день прав жінок і Міжнародний день жінок-пивоварів. Щороку отримую вітання від колег, але святкувань не буде. У країні війна. Добре слово – найкраще святкування. Все інше залишимо на Перемогу. Усім жінкам, які сьогодні на передовій чи в тилу хочу сказати одне: «Тримайтеся! Перемога буде за нами».