Сміття та відходи – невід’ємна частина людської діяльності. Питання їхньої утилізації набуло катастрофічних масштабів і стало глобальною проблемою. У деяких країнах площі сміттєзвалищ більші, ніж мегаполіси.
Період розпаду деяких відходів вимірюється тисячами років, протягом яких виділяються токсичні речовини. Усе це негативно впливає на навколишнє середовище та клімат в цілому. Кількість населення постійно зростає, а тому проблема утилізації сміття з кожним роком нависатиме все більшим вантажем над людством. При обмежених ресурсах планети потреби людства меж не мають. Що ж робити для подолання проблеми? Для цього була створена Генеральною Асамблеєю ООН Ціль сталого розвитку №12 “Відповідальне споживання”.
“Насамперед слід усвідомити, що забруднення відходами – це наслідки безвідповідального виробництва та несвідомого споживання. Для того, щоб вирішити проблему та побороти наслідки, спершу слід впливати на причини. Тобто, не збирати всі відходи та шукати шляхи їх перероблення чи захоронення, а утворювати менше відходів. Це може звучати неможливим у 21 столітті, проте приклади деяких країн та окремих міст доводять, що концепція “0 відходів” – це найефективніша стратегія.
Наприклад, галузь переробки в країнах ЄС не здатна справитись із кількістю утворюваних відходів, а близько 500 сміттєспалювальних заводів утворюють небезпечні викиди та токсичну золу й інші залишки. Тому нашій країні слід орієнтуватись не на застаріле європейське законодавство, а на останні більш амбітні законопроєкти та не робити тих самих помилок.
Слід розглядати не застарілі технології спалювання та переробки, а сучасні програми по запобіганню утворення відходів, повторному використанню та компостуванню. Зокрема, Програма Zero Waste міст”, – коментує Мартиненко Анастасія, голова Zero Waste Society.
“Так, наприклад, у 2020 році Львів задекларував своє прагнення стати містом "нуль відходів", підписавши угоду з міжнародною організацією Zero Waste Europe, долучившись до проєкту "Zero Waste Міста.
Зараз у Львові працює централізована та децентралізована системи збору органічних відходів (більше 90% містян мають змогу сортувати органічні відходи та передавати їх на компостування). У Львові також значно підвищився рівень роздільного збору вторсировини, в місті працюють програми по зменшенню використання одноразових речей (система депозитної тари Zero Cup, крамнички без пакування, системи збору та перевикористання вживаних речей, просвітницькі кампанії по зменшенню використання поліетиленових пакетів тощо). Ще чимало роботи попереду, але фундамент закладено і це є, безперечно, успіх”, – говорить Софія Сидоренко, голова Правління ГС "Український Альянс Нуль Відходів"
Майбутнє екології – це консолідовані дії держави, громадян та представників бізнесу.
“Так, наприклад, бізнес має бути відповідальним за ті відходи, що він продукує та переходити на нові форми доставки – багаторазову зворотню тари. Компанія Carlsberg Ukraine в цьому сенсі є чудовим прикладом. А споживач, тобто усі ми, має допомагати бізнесові та владі більш ефективно діяти для запобігання утворення відходів”, – додає Анастасія Мартиненко.
Тому порятунок планети залежить від кожного з нас. Якщо хочеш долучитись до тих людей, що ведуть усвідомлене життя, можеш користуватись “Календарем сталих звичок”, який розробила компанія Carlsberg Ukraine. Користуватись “Календарем сталих звичок” досить просто. Достатньо завантажити його та синхронізувати з однією з платформ: Google, IOS чи Outlook. Там зібрані прості поради, виконуючи які, можна зробити світ кращим, а власне життя більш екологічним.
Топ 7 порад від Zero Waste:
Відмовлятися від непотрібних речей, купувати лише те, що дійсно необхідно.